Поради медичної сестри
Загартування дітей в дошкільному закладі
Пропонуємо батькам використовувати ці види загартування в домашніх умовах
Ефективно та з користю для здоров'я використовують загартовуючі комплекси педагоги ДНЗ.
Так, після денного сну, на дітей чекає "доріжка здоров’я" – обливання ніг контрастною водою, потім ходіння по фланелевій серветці, що розстелена на ребристому килимку і змочена 10 % розчином солі. Тривалість процедури збільшується від 3 до 15 сек.
Після сну вихователі також використовують загартування повітрям різної температури. Діти виконують легку гімнастику в спальні, а потім переходять до виконання наступних вправ у груповій кімнаті, де температура провітрювання нижча за ту, що на вулиці (влітку або навесні). Оскільки ступня людини має безліч активних точок. Які зв’язують підошву з внутрішніми органами, стимулюється ходіння малят босоніж, але тільки за бажанням!
Масаж за допомогою махрової рукавички. Його діти проводять самі, розтирають шкіру до легкого почервоніння як самі собі, так і одне доному.
Тренування дрібної моторики. Це вправи з розряду "пальчикової гімнастики" для урізноманітнення вправ вихователі дібрали багато цікавого ігрового матеріалу: кільця – еспандери, каштани, шишки, набори пористих губок, маленькі дзиги, кольорові мотки ниток, набори мотузочків, мозаїку. А ще малята дуже люблять"горіховий масаж" – затиснувши в долоні, перекочують 2 волоські горіхи 2 – 3 сек.
Крапковий масаж. Використовується в роботі зі старшими дошкільнятами. Його проводять і самі батьки за умови позитивного емоційного настрою. Попередньо з дітьми проводиться навчання техніки крапкового масажу.
Масаж стіп ніг. Це різновид крапкового масажу, який можна проводити в будь – яких умовах. Використовуються різні комплекси вправ, де діти руками погладжують, розминають стопу стопою, виконують колові рухи, згинають та розгинають стопи. М’ячі різного кольору з гладкою і ребристою поверхнею перетворюються на чудовий масажер. Те саме можна сказати і про ходіння на довгих та коротких гімнастичних палицях, а також по канату. Використовуються в роботі і килимки – шипасті гумові абоз дерев’яних кульок: це прекрасний спосіб запобігання плоскостопості.
Фітотерапія. Лікування травами доцільно проводити раз на день протягом місяця. Але, якщо є можливість міняти збори трав, то перерви можна не робити, зокрема в осінньо – зимовий та весняний період. Фіточаї діти отримують за 20 хвилин до їжі, аби підвищити захисні функції організму, поліпшити роботу кишкового тракту. Окрім чаїв проводяться курси інгаляцій настоями ромашок , евкаліпта тощо.
Аромотерапія. Під час денного сну діти дихають настоями трав через зволожувачі повітря. Це в основному заспокійливі трави.
Полоскання горла. Складники полоскання постійно змінюються. Це можуть бути настої трав, розчин солі з йодом, розчин соди. Паралельно використовується часник.
Гімнастика. Крім ранкової гімнастики та гімнастики пробудження в ДНЗ впроваджені спеціальні комплекси вправ. Це , зокрема, гімнастика для очей. Вправи корисні тільки за умови правильного і систематичного їх виконання.
Діти виконують: масаж заплющених повік рухами пальців, піднімання та опускання очей з подальшим поглядом у далечинь, "ходіння очима по доріжках".
Рекомендації щодо організації харчування дитини
Раціональне харчування - одна з основних умов здоров'я людини, її довголіття, плодотворної праці.
Харчування повинно не лише покривати енергію, що витрачається дитиною, але й забезпечувати матеріал, необхідний для росту й розвитку всіх органів і систем організму. Досліджено, що процеси обміну речовин у дітей протікають значно інтенсивніше, ніж у дорослих. Адже вони більше рухаються і гуляють, що теж викликає значні енергетичні витрати.
В їжі повинні обов'язково поєднуватися у правильному співвідношенні речовини, що входять до складу тварин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, вода.
У дитячому харчуванні мають враховуватися якісні показники білків. Найцінніший і найкорисніший для росту дитини тваринний білок. Достатня його кількість є в м'ясі, рибі, молоці, яйцях та ін. Основними джерелами рослинного білка є хліб, крупа, макарони.
Важливу роль відіграють жири. Вони є пластичним матеріалом, слугують розчинниками вітамінів А і Д. Але надмір жирів шкідливий, бо сприяє порушенню обміну речовин, погіршенню засвоєння білка, іноді викликає розлади органів травлення. Жири, як і вуглеводи, є джерелом поповнення енергії.
Вуглеводи - основний матеріал для енергії м'язової діяльності. Велика їх кількість є в овочах, фруктах, ягодах та їх соках, молоці, у вмісті яких є багато глюкози і фруктози.
У щоденному раціоні дитини обов'язково мають бути вітаміни. Недостатня їхня кількість різко погіршує стан здоров'я, ріст і розвиток організму. Адже вони беруть участь в обміні білків, жирів, вуглеводів, регулюють окремі біохімічні й фізіологічні процеси, забезпечують життєві функції організму.
Добрий апетит і улюблені страви
Рецепт 1
Навчіться не помічати поганого апетиту дитини
Не реагуйте хворобливо на те, що дитина мало їсть і демонстративно відсуває тарілку.
Не хоче їсти - спокійно і по-дружньому відпустіть її з-за столу, хай терпить до вечері. Врешті здоровий інстинкт візьме своє і їсти захочеться.
Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, якщо вона попросить їсти.
Лагідно поясніть, що їсти треба у відведений для цього час. Вечерю у такому разі зробіть дещо раніше.
На апетит впливає і зміна обстановки. Підіть на прогулянку й ви побачите, з яким апетитом після цього їстиме ваша дитина.
Сміливо довіряйте здоровому інсти¬нктові, закладеному самою природою.
Рецепт 2
Давайте тільки ту кількість їжі, що її з'їдає дитина із задоволенням. Здорова дитина здебільшого споживає стільки, скільки потрібно для її організму.
Утримуйтеся від розмов про те, що «дитина мало або майже нічого не їсть», бо вони шкідливі.
Своєчасно включайте в раціон дитини різноманітні, рекомендовані для її віку, страви та, проявляючи такт і наполегливість, привчайте їсти все, що корисне для неї.
Дотримуйтесь режиму харчування.
Пам'ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися ложкою, виделкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі.
Питання організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах було і залишається одним з актуальних. Раціональний режим харчування, збалансованість раціону є основними умовами для підвищення захисту дитячого організму до захворювань, нормального росту та розвитку дітей, які тут виховуються.
ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ
В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
Харчування в ДНЗ здійснюється на підставі Закону України «Про дошкільну освіту» ст. 35, чинного Статуту закладу та наступної нормативної бази:
Нормативно-законодавчі документи
• Закон України «Про дошкільну освіту» (ст.35);
• Закон України від 23.12.1997 р. №771/97-ВР «Про забезпеченість та якість харчових продуктів»;
• Постанови Кабінету Міністрів України:
• від 26.08.2002 №1243 «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів»;
• від 22.11.2004 №1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах»;
• від 22.06.2005 №507 «Про внесення змін до пункту 1 постанови КМУ від 26.08.2002 №1243»;
• Накази МОН України:
• від 21.11.2002 №667 «Про затвердження Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах»;
• від 25.07.2005 №431 «Про внесення змін до Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах»;
• Спільні накази МОН, МОЗ України:
• від 01.06.2005 №242/329 «Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах»;
• від 17.04.2006 №298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах»;
• Державні санітарні норми та правила «Медичні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів та продовольчої сировини» (затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України 29.12.2012 № 1140 Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 9 січня 2013 року за № 88/22620»
За організацію харчування дітей в ДНЗ відповідає завідувач, старша медична сестра, медична сестра з дієтичного харчування.
Раціональний режим харчування, збалансованість раціону є основними умовами для підвищення опору дитячого організму до захворювань, для нормального росту і розвитку дітей, які виховуються в дошкільному закладі. Режим харчування дітей в дошкільному навчальному закладі відповідає режиму роботи закладу та вікових груп і затверджений завідувачем.
Харчоблок забезпечений достатньою кількістю кухонного посуду, інвентарю, санітарним і спеціальним одягом (халати, фартухи, хустки, ковпаки тощо) все промарковане, використовується лише за призначенням та замінюються при забрудненні.
Згідно норм на харчоблоці знаходяться всі необхідні миючі, дезінфікуючі засоби та методичні рекомендації по їх застосуванню, розроблені на основі «Регламенту із застосування дезінфікуючих засобів», затверджених заступником Головного державного санітарного лікаря України Л.М. Мухарською від 09.09.2005 р. № 0080-R-05 з метою дезінфекції об’єктів. Санітарно-гігієнічний стан харчоблоку та допоміжних приміщень відповідає вимогам «Санітарних правил» та охорони праці.
Основними принципами організації харчування в дошкільному закладі є: енергетична цінність раціону харчування, що відповідає енерговитратам дітей; збалансованість та максимальна різноманітність раціону; технологічна та кулінарна обробка продуктів і страв, що забезпечує їх смакові якості та зберігає вихідну харчову цінність; забезпечення санітарно-гігієнічних норм (дотримання всіх санітарних вимог до стану харчоблоку, продуктів харчування, їх транспортування, зберігання, приготування та роздачі страв).
В ДНЗ ведеться систематична і планомірна робота, зокрема: організовано безпечне і якісне харчування дітей (замовлення і прийняття безпечних і якісних продуктів харчування, продовольчої сировини у необхідній кількості, додержання умов і термінів їх зберігання, технології приготування страв, правил особистої гігієни працівників харчоблоку); харчування здійснюється згідно з двотижневим меню (на зиму-осінь, літо-весну ); щодня на кожний наступний день відповідно до наявності продуктів харчування та з урахуванням примірного двотижневого меню, картотеки страв складається меню-розкладка окремо для двох вікових груп – дітей віком до 3 років та дітей віком від 3 до 6 років відповідно до затверджених норм харчування; кожного дня за 30 хв. до роздачі їжі медичний працівник оцінює якість її приготування, в його присутності кухар відбирає добові проби в чистий посуд з кришкою в об’ємі порції для дітей молодшої групи. Проби зберігаються протягом доби в холодильнику до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня і є показником якості роботи кухарів.
Кожного дня, старшою медичною сестрою закладу ведеться огляд працівників харчоблоку на гнійничкові захворювання, який фіксується в журналі здоров’я працівників харчоблоку. Систематично контролюється проходження працівниками харчоблоку медичних оглядів, відповідно до чинного законодавства.
Планово проводиться контроль за санітарно-гігієнічним станом харчоблоку, технологією приготування їжі, умовами її зберігання і дотриманням термінів реалізації, виконанням норм харчування міською СЕС.
Об’єм та частота завозу продуктів харчування та продовольчої сировини регулюються в залежності від терміну їх реалізації та кількості дітей і завозяться в заклад 2-4 рази на тиждень. Медичною службою закладу здійснюється постійний контроль за постачанням продуктів харчування. Продукти харчування надходять до навчального закладу разом із супровідними документами, які свідчать про їх безпечність, якість, ґатунок, категорію і дату виготовлення.
Термін реалізації визначається підприємством, постачальником, тому продукти харчування з обмеженим терміном реалізації (молоко, кисломолочні продукти, м’ясо, ковбаса, риба, тощо) реєструється в журналі «Журнал бракеражу сирих продуктів», де обов’язково фіксуються дати та час останнього терміну реалізації.
Завідуюча та старша медсестра ведуть суворий облік продуктів харчування, який фіксується у «Книзі складського обліку», де вказується дата їх надходження, постачальник тощо. Завідуюча дотримується термінів реалізації продуктів, планує своєчасне забезпечення основними продуктами харчування на два дні, здійснює їх видачу на харчоблок згідно меню.
Безпека і якість продуктів харчування та продовольчої сировини залежить від умов їх зберігання, у тому числі від температури, вологості. Комора на харчоблоці, де зберігаються продукти харчування, мають достатню вентиляцію, суха та з природнім освітленням. Стан овочів при зберіганні контролюється 1-2 рази на тиждень.
Для контролю за виконанням затвердженого набору продуктів медсестра веде «Журнал обліку виконання норм харчування». На підставі даних цього журналу кожні 10 днів проводиться аналіз якості харчування, а при необхідності – його корекція. При невиконанні норм харчування з метою подальшої корекції харчування проводиться розрахунок основних інгредієнтів їжі у раціонах харчування дітей відповідно до таблиць хімічного складу та енергетичної цінності деяких продуктів харчування.
Старша медична сестра закладу контролює виконання меню і якість страв, проводить санітарно-просвітницьку роботу серед персоналу та батьків з питань раціонального харчування, особливо в оздоровчий період, дає оцінку ефективності харчування, проводить заняття з персоналом з питань гігієни харчування, профілактики харчових отруєнь і групових гострих кишкових інфекцій.
Завідуюча відповідає за високоякісне і своєчасне приготування їжі та дотримання технологічних вимог: кулінарна обробка продуктів повинна максимально зберігати харчову цінність, сприяти засвоєнню їжі, надавати їй приємного зовнішнього вигляду, смаку і запаху. Мікробне забруднення продуктів, що виникає при їх первинній обробці, ліквідується наступною термічною обробкою.
Особлива увага в технології приготування приділяється приготуванню їжі для дітей ясельного віку (тушкування та додаткова обробка страв). Висока температура сприяє знищенню мікроорганізмів та забезпеченню бактеріологічної безпеки готових страв. Включення до асортименту нових продуктів та страв проводиться тільки за умови отримання позитивного висновку МОЗ України.
Завідуюча, старша медсестра, вихователі груп дошкільного закладу проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу серед батьківської громадськості щодо організації харчування у сім’ї. Домашнє харчування має доповнювати раціон дитячого садка. Питання раціонального харчування дітей включається у тематику батьківських зборів, консультацій для батьків, розглядається на загальних зборах колективу, виробничих нарадах, висвітлюється в інформаційних куточках та на web-сайті ДНЗ.
Для отримання інформації батьками про харчування дітей в закладі, в інформаційних куточках груп та харчоблоку, web-сайті ДНЗ, щодня розміщується меню.
Пам’ятка для батьків
Режим харчування дитини вдома
Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Привчайте дитину:
перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;
після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.
Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.
Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:
привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);
виховувати слухняність, пошану до дорослих;
заохочувати висловлювати прохання;
навчати словам ввічливості.
Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.
У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов’язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій.
